Информация о курсе

1 - Модель ABC: від запиту до вірування

Вірування та їх види

Робота з дисфункційними вірування через базовий диспут

Класичні техніки для роботи з ірраціональними віруваннями

Повна схема консультування в РЕПТ підході

Поглиблена частина курсу

12 модулів

Перехід від ABC окремої ситуації до концептуалізації цілого випадку.

• первинні та вторинні емоційні порушення;
• метаемоції;
• его-тривога і тривога дискомфорту;
• центральні та похідні вірування;
• декілька проблем і декілька ABC;
• механізми підтримання проблеми;
• коморбідність;
• первинна клінічна оцінка;
• оцінка ризиків;
• диференційна діагностика;
• планування терапії;
• межі компетентності.

• відмінності між страхом, тривогою, панічною атакою, панічним розладом і фобією;
• генералізований тривожний розлад;
• хронічне хвилювання;
• уявлення майбутньої загрози;
• вимога визначеності;
• непереносимість невизначеності;
• катастрофічна інтерпретація небезпеки;
• страх страху;
• уникнення і захисна поведінка;
• панічний цикл;
• інтероцептивні та ситуаційні експозиції;
• робота з фобіями;
• профілактика рецидиву.

• обсесії та компульсії;
• явні й ментальні ритуали;
• вимога абсолютної визначеності;
• завищена відповідальність;
• злиття думки і дії;
• пошук запевнень;
• РЕПТ-концептуалізація ОКР;
• страх захворювання;
• гіперслухання тіла;
• катастрофічне трактування тілесних симптомів;
• перевірки, обстеження і гугління;
• соматично сфокусовані запити;
• диференціація тривожних і реальних медичних ризиків.

• страх негативного оцінювання;
• залежність від схвалення;
• умовне самоприйняття;
• самофокусування;
• захисна поведінка;
• очікувальне хвилювання;
• післяподійні румінації;
• сором і самознецінення;
• соціальний гіперконтроль;
• безумовне самоприйняття;
• атака на сором;
• соціальні експозиції;
• поведінкові експерименти.

• РЕПТ-концептуалізація депресії;
• відмінності між печаллю, горюванням, деморалізацією і депресією;
• безнадійність і безпорадність;
• глобальне негативне оцінювання себе;
• здорова і нездорова провина;
• внутрішній критик;
• румінації;
• соціальне відсторонення;
• низька фрустраційна толерантність;
• поведінкова активація;
• оцінка суїцидального ризику;
• моніторинг стану;
• профілактика повторних епізодів.

• здоровий і нездоровий гнів;
• вимоги до інших людей;
• демонізація і глобальне оцінювання;
• образа;
• бажання помсти та покарання;
• агресивна і пасивно-агресивна поведінка;
• гнів як вторинна емоція;
• гнів на себе;
• самозвинувачення;
• самопокарання;
• аутоагресивні патерни;
• оцінка ризику;
• асертивне вираження незадоволення;
• поведінкова саморегуляція.

• травматична подія і посттравматичні реакції;
• гостра реакція на стрес і ПТСР;
• уникнення;
• гіперпильність;
• флешбеки та травматичні нагадування;
• провина, сором і гнів після травми;
• вірування про небезпеку, контроль і довіру;
• вторинне емоційне порушення;
• оцінка актуальної безпеки;
• етапність роботи;
• стабілізація;
• межі застосування РЕПТ;
• критерії перенаправлення.

• нормативне й ускладнене горювання;
• розлади адаптації;
• страх смерті;
• втрата стосунків, роботи, статусу або здоров’я;
• міграція і професійні зміни;
• вікові кризи;
• сенс життя;
• абсурд і невизначеність;
• вимоги до життя, справедливості та минулого;
• здоровий біль і вторинне страждання;
• прийняття незмінного;
• відновлення функціонування;
• формування нових життєвих орієнтирів.

• РЕПТ-концептуалізація міжособистісних проблем;
• вимоги до партнера й інших людей;
• образа і розчарування;
• страх відмови та самотності;
• конфлікти;
• залежність від схвалення;
• підкорення, уникнення і гіперконтроль;
• повторювані сценарії у стосунках;
• ригідні міжособистісні вірування;
• асертивність;
• особисті межі;
• прийняття іншої людини без схвалення її поведінки;
• захист себе без агресії.

• особистісна риса, стійкий патерн і розлад особистості;
• базова диференційна діагностика;
• рівень особистісного функціонування;
• межові патерни;
• нарцисичні патерни;
• уникаючі й залежні патерни;
• емоційна нестабільність;
• нестабільне самооцінювання;
• ідеалізація і знецінення;
• ригідність ірраціональних вірувань;
• специфіка РЕПТ-концептуалізації;
• терапевтичні мішені;
• показання, обмеження і перенаправлення.

• коморбідність;
• вибір пріоритетної терапевтичної мішені;
• опір і амбівалентність;
• інтелектуалізація;
• формальний диспут без поведінкових змін;
• невиконання домашніх завдань;
• порушення терапевтичного альянсу;
• ідеалізація, знецінення і випробовування терапевта;
• адаптація директивності РЕПТ;
• професійні межі;
• вірування терапевта про себе і клієнта;
• вимога швидкого результату;
• страх бути «поганим терапевтом»;
• професійна гігієна і самотерапія;
• перегляд концептуалізації;
• вимірювання ефективності;
• рішення про продовження, зміну стратегії або перенаправлення;
• інтервізійний розбір складних випадків.

• первинна клінічна оцінка;
• поглиблена РЕПТ-концептуалізація;
• формування терапевтичного контракту;
• постановка цілей;
• планування послідовності сесій;
• вибір когнітивних, емоційних і поведінкових інтервенцій;
• домашні завдання;
• моніторинг змін;
• коригування терапевтичного плану;
• робота з ускладненнями;
• профілактика рецидиву;
• завершення терапії;